1001watch.com.ua - Новости 1001watch.com.ua Copyright 1001watch.com.ua Tue, 18 Dec 2018 13:29:01 +0000 ru-ru 1001watch.com.ua 155 70 images/logo.gif
Deprecated: Function split() is deprecated in /var/www/tic40/data/www/1001watch.com.ua/rss/index.php on line 149
В Мире | Автомобили Всюдихід "Харків'янка": пристрій, технічні характеристики, особливості експлуатації та відгуки з фото news/13002/ 1001watch.com.ua <p>У 50-х роках минулого століття радянськими полярниками почалося активне дослідження Антарктики. Для цих цілей був потрібний спеціальний надійний транспорт, оскільки наявна техніка не витримувала суворих умов експлуатації. Першою машиною, яка відповідала цим вимогам, могла працювати при вкрай низьких температурах, став всюдихід «Харків'янка». Розглянемо особливості та характеристики даної техніки.</p> <p>Історія створення</p> <p>Окремо варто відзначити попередника розглянутої машини. У 1957 році був розроблений і в найкоротші терміни створений болотоход «Пінгвін», основою для якого стала база танка ПТ-76. Цей представник позашляхової техніки надав велику допомогу в освоєнні антарктичних просторів. Агрегат показав себе як надійна машина з пристойним ходовим ресурсом. Але було в його конструкції два суттєвих недоліки: він не призначався для переміщення на великі дистанції і був тісний всередині.</p> <p>Всюдихід «Харків'янка» позбувся зазначених мінусів. Машина стала комфортабельніше і обширніше, що дозволяв відправляти в трансатлантичні експедиції великі групи людей, які проводили тривалий час у дорозі. Деякі фахівці порівнюють машину зі сніговим крейсером, орієнтованим на полярні кліматичні умови. Опис</p> <p>Нова машина зводилася в рамках проекту «Виріб № 404-С». Створення техніки відбувалося на комбінаті транспортного будівництва в Харкові. Базою для конструкції взяли важкий тягач АТ-Т, призначений для потреб артилерії. Його основу збільшили на кілька ковзанок, рама вийшла порожнистої і повністю герметичною. В її фронтальної частини розташували дизельний силовий агрегат з 12 циліндрами. Там же помістили коробку передач на п'ять режимів, масляні резервуари, органи управління і основний бак для пального.</p> <p>Інші вісім паливні ємностей всюдихода «Харків'янка» встановили в середньому рамному відсіку. Їх сумарна місткість склала 2,5 тисячі літрів. Ззаду змонтували обігрівачі продуктивністю 200 кубічних метрів гарячого повітря на годину, а також потужну стометрову лебідку. У підсумку загальна компоновка великих деталей під підлогою дала можливість звільнити більше місця під пасажирські модулі і значно зменшити центр тяжкості техніки, загальна висота якої сягала майже чотирьох метрів. Пристрій і оснащення</p> <p>Розміри арктичного всюдихода «Харків'янка» вражають. Довжина транспортного засобу склала 8500 міліметрів, а ширина — 3500 мм Прямокутний однооб'ємний кузов всередині устатковувався приміщенням загальною площею 28 «квадратів» з висотою до стелі 2,1 м. Такі габарити давали можливість команді вільно пересуватися по салону. Зазначена площа ретельно ізолювалася від ходового блоку, мала серйозне утеплення і ділилася на спеціальні відсіки.</p> <p>Всередині всюдихода «Харків'янка», у фронтальній частині над мотором, передбачили рубку управління, де працювали штурман і механік-водій. В правій стороні (по ходу руху) обладнали радиоштаб, який оснащений найсучаснішим на той час обладнанням. За перегородкою зліва малося спальне приміщення на вісім персон, а за ним — кают-компанія. У компонуванні навіть передбачили облаштування кухні (камбуза). Однак для повноцінної готування їжі він мало підходив, частіше використовувався для розігріву консервів. За цим відсіком облаштували туалет з підігрівом. Конструкційні особливості машини передбачали наявність невеликої речовий сушарки, а також тамбура, який дозволяв не выхолаживать повітря при посадці і виході.</p> <p>Експлуатація</p> <p>Так як антарктичний всюдихід «Харків'янка» призначався для експлуатації в умовах сипучих снігів, причому склад його по твердості не поступається піску, утворюючи «пливуни», конструктори зробили серйозне доопрацювання гусениць. Щоб елементи не тонули від найменшого дотику зі сніговими пластами, ширина їх стала 1000 міліметрів, при цьому на кожному траку обладнали сніговий зачіп.</p> <p>Таке рішення дало можливість збільшити тягове зусилля, дозволяючи машині буквально вгризається в наст. У зачепів з'явився додатковий функціонал. Вони допомагали техніці долати водні перешкоди при необхідності. Незважаючи на те, що всюдихід «Харків'янка» не ставився до класу амфібій, він легко міг пропливти певну відстань по воді. Тут потрібно було проявити особливу уважність водія і штурмана, спостерігаючи за тим, щоб машина не занурювалася нижче рівня підлоги. Параметр плавучості забезпечувався за рахунок порожнистої і герметичною рами.</p> <p>Про двигуні</p> <p>Нижче зазначені основні параметри силового агрегату, що призводило зазначену техніку в рух: показник потужності за номіналом — 520 «конячок»; наявність турбінних нагнітачів, що дозволяють збільшити потужність удвічі; тип пального — дизельне паливо; робоча/максимальна швидкість — 15/30 км/ч.</p> <p>Мотор антарктичного всюдихода «Харків'янка» (фото див. нижче) без праці забезпечував транспортування власної маси машини (близько 35 тонн), а також дозволяв буксирувати причіпний пристрій вагою до 70 тонн. Найчастіше це були ємності з пальним, оскільки в подібних експедиціях воно є самим основним вантажем. Його частину серед загального обсягу становила близько 70 %. Варто відзначити, що у складі санного поїзда швидкість переміщення була близько 12-15 км/ч.</p> <p>Конструкційні особливості</p> <p>З нюансів конструкції слід підкреслити наявність поглиначів вологи з постійним припливом гарячих повітряних мас. Це дозволило уникнути можливого обмерзання ілюмінаторів. На вітрових стеклах передбачили електричний підігрів за типом сучасних автомобільних аналогів. Генератор розглянутої машини здатний був виробити близько 13 кіловат електроенергії на годину. Цього цілком вистачало для потреб членів експедиції.</p> <p>Судячи з відгуків, завдяки унікальній компонуванні всюдихід «Харків'янка» в першому поколінні експлуатувався досить довго (до 2008 року), а деякі моделі служать і досі. Друга генерація даної техніки з'явилася вже в 1975 році і оснащувалася окремим житловим модулем. Особливості цієї машини розглянемо нижче.</p> <p>Що стосується «Харків'янки-1», то експлуатація зазначених модифікацій свідчить про те, що зручно обслуговувати двигун, не виходячи з салону. Тим не менше повністю нівелювати вихлопні гази, що прориваються всередину, не вдавалося. А це істотно знижувало комфорт перебування в житловому відсіку. Теплоізоляція перших версій також виявилася не на вищому рівні.</p> <p>Друге покоління</p> <p>Перша генерація розглянутого всюдихода була досить надійна, проте не відповідала сучасним вимогам. У зв'язку з цим на Харківський завод у 1974 році вступив новий замовлення на п'ять удосконалених машин. Враховуючи досвід експлуатації і рекомендації полярників, конструктори внесли певні корективи в конструкцію і систему життєзабезпечення техніки. Оновлений агрегат назвали «Харків'янка-2». Особливу складність для інженерів представила модернізація житлової частини. Також потрібно було оснастити комплекс радіонавігаційних забезпеченням.</p> <p>У підсумку вони домоглися комфортного мікроклімату всередині, незважаючи на силу морозу зовні. Навіть при збої системи температура знижувалася в салоні не більш ніж на 3 градуси за добу. Реалізація цього рішення стала можливою завдяки застосуванню сучасних матеріалів теплової ізоляції. Капот мотора і водійська кабіна залишилися традиційної конфігурації. При цьому житлова частина перенеслася на подовжену вантажну платформу. З урахуванням рекомендацій полярників розробники в останній момент зробили кватирку для провітрювання. Це нововведення облаштовували буквально перед відправкою оновлених машин в Антарктиду. Всюдихід «Харків'янка» в кінці 80-х отримав ще один рестайлінг з базою у вигляді тягача МТ-Т, але після розпаду СРСР проект так і не був реалізований.</p> <p>Підсумок</p> <p>Судячи з відгуків, зазначена техніка функціонує досі. Причому деякі фахівці переконані, що в своєму сегменті кращої машини не знайти. Цей факт підтверджується тим, що в 1967 році експедиція дісталася на саму віддалену точку Південного полюса і без проблем повернулася назад. В цій частині Землі після «Харків'янок» не побував більше ніхто. Автор: Євген 29 Листопада, 2018</p> Thu, 01 Jan 1970 03:33:38 MSK news/13002/