Сестринський процес при пієлонефриті у дітей і дорослих: етапи і принципи
Опубликованно 28.10.2018 05:00
Ефективність стаціонарного лікування залежить не тільки від роботи кваліфікованого лікаря, як прийнято думати, а й від правильно наданої пацієнтові сестринської допомоги. Медсестри стежать за станом хворих і прагнуть зробити процес лікування максимально продуктивним і комфортним. Без їх участі неможливо обійтися у разі лікування важких захворювань, особливо таких, як, наприклад, пієлонефрит. Здійснення грамотного сестринського процесу при пієлонефриті є однією з найважливіших складових ефективного лікування. Що таке пієлонефрит?
Пієлонефрит являє собою серйозне захворювання нирок, спричинене потраплянням в організм бактеріальної інфекції. В більшості випадків відбувається інфікування балії і паренхіми кишковою паличкою або іншими бактеріально-вірусними сполуками. Зараження зазвичай відбувається через сечовивідні шляхи або гематогенним шляхом – через потрапила в нирки заражену кров.
Розвитку пієлонефриту частіше схильні діти до 7 років. Причому дівчатка хворіють у кілька разів частіше, ніж хлопчики, що пов'язано з анатомією та особливостями розвитку організму. Зустрічається захворювання у дорослих: у жінок в період від 18 до 30 років (особливо в період вагітності) і у чоловіків, які страждають від простатиту. Також існує поняття старечого пієлонефриту, ризик розвитку якого у літніх збільшується з кожним прожитим десятиліттям.
Досить частою причиною розвитку захворювання є сечокам'яна хвороба. Порушення відтоку сечі призводить до утворення патогенної мікрофлори в сечовивідних шляхах і подальшого запалення нирок. Продукти життєдіяльності хвороботворних бактерій в подальшому потрапляють в кров, що призводить до загальної інтоксикації організму. Види і симптоматика пієлонефриту
По характеру захворювання в медицині виділяють два види пієлонефриту: гострий і хронічний. При первинному пієлонефриті симптоматика захворювання виражена слабо: має місце гарячковий стан. Воно обумовлено підвищенням температури тіла, ознобом, загальною втомою і млявістю, нудотою.
При вторинному пієлонефриті, для якого характерне значне порушення відтоку сечі, у пацієнтів виникають сильні болі в попереку на тлі загального погіршення самопочуття і високої температури (до 40°C). Болі з плином часу можуть зникати, температура може знижуватися до субфебрильних показників, що, однак, не свідчить про видужання – симптоми з'являються знову.
Хронічний пієлонефрит розвивається і в разі якщо передбачений лікування було не ефективним або не було зовсім. Для переходу хвороби в хронічну форму потрібно зазвичай півроку. При хронічному пієлонефриті сестринський процес, лікарська допомога і стаціонар є обов'язковими. Досить часто перейшло в хронічну форму захворювання нирок дає про себе знати не тільки високою температурою і нездужанням, але і появою гематурії і гіпертензії. Сукупність цих симптомів веде до неминучої ниркової недостатності, а надалі здатна привести й до летального результату. Діагностика захворювання
Перед тим як приступити до здійснення сестринського процесу при пієлонефриті, необхідно провести збір анамнезу. Лікар-нефролог опитує пацієнта (у разі лікування дитини - його батьків) щодо перебігу хвороби і тривожних симптомів. При підозрі на пієлонефрит хворий повинен здати такі аналізи: загальний і біохімічний аналіз крові; УЗД сечовидільної системи; урографія; аналіз сечі на бакпосів.
Вже після того як необхідна інформація була зібрана, лікарем складається план лікування. При наявності питань у хворого або членів його сім'ї, лікар повинен на них відповісти. Також він проводить консультацію щодо термінів терапії, її основних моментів. Після надходження пацієнта в стаціонар починається робота медсестер. Початок сестринського догляду
Першим етапом сестринського процесу при пієлонефриті є розмова з новим пацієнтом щодо режиму дня і майбутніх процедур, аналізів. Другий етап являє собою вторинну діагностику хворого. Вона полягає у виявленні факторів, які можуть негативно або позитивно вплинути на процес лікування. Медсестра також відповідає на запитання пацієнта та бере до уваги його побажання.
На основі свідчень лікаря і бесіди з новоприбулим пацієнтом щодо його самопочуття і основних скарг медсестра складає письмовий план догляду. Виділення ключових проблем і оцінка майбутніх перспектив дозволяє медсестрі грамотно скласти план догляду, який також буде містити певні цілі. Головною метою сестринського процесу при пієлонефриті, як і при будь-якої іншої хвороби, є досягнення позитивних результатів у випадку здійснення сестринського втручання.
Крім головної мети медсестра повинна взяти до уваги і продумати виконання ще двох видів важливих завдань: короткострокових і довгострокових. Зазвичай короткострокові цілі виконуються протягом того періоду часу, протягом якого пацієнт перебуває в стаціонарі. Довгострокові ж мети виконуються самим пацієнтом вже після виписки з лікарні. Спрямовані вони швидше на реабілітацію, тому ставляться в пріоритет не завжди. Третій і четвертий етап
На третьому етапі, після діагностування пацієнта і визначення цілей, складається план догляду. Він, по суті, є не тільки письмовим керівництвом, яке допомагає медсестрі скоординувати свої дії і зекономити час, але і своєрідною формою звіту для контролю стану пацієнта і матеріальних витрат на його лікування.
Четвертий етап передбачає безпосередньо здійснення сестринської допомоги і підтримки. Сестринський процес при пієлонефриті у дітей і у дорослих включає в себе надання допомоги в щоденних діях і потребах. Так, наприклад, медсестра повинна допомогти пацієнтові одягнутися, помитися чи почистити зуби, сходити в туалет.
Її завданням є також формування умов, при яких лікування буде відбуватися максимально ефективно. Різні профілактичні заходи, попередження розвитку ускладнень, виконання процедур (крапельниці, уколи, клізми) - проведення всіх цих маніпуляцій також лежить на плечах медсестер. Особливо важливим моментом при лікуванні пієлонефриту - хвороби нирок - є ведення «сечового листа», в якому вказується вся необхідна інформація для контролю перебігу захворювання: кількість в сечі цукру і білка, наявність еритроцитів, епітелію і так далі. Сестринський процес при гострому пієлонефриті
Вже безпосередньо на четвертому етапі починається реалізація сестринської допомоги. Медсестра, крім проведення бесід з пацієнтом і його родичами, надає необхідний догляд. Перші дні в лікарні хворий повинен зберігати строгий постільний режим. Перехід на напівпостільний режим можливий лише при ослабленні симптомів хвороби, поліпшення загального стану.
При гострому пієлонефриті заборонено навіть відвідування туалету. Тому медсестра зобов'язана вчасно подавати горщик (судно) і своєчасно утилізувати відходи. Одним з моментів сестринського процесу при пієлонефриті у дорослих є використання теплих грілок для прикладання до попереку або на область сечового міхура під час нападів болю.
Головним завданням медсестри при догляді за хворим з гострим пієлонефритом є забезпечення максимально комфортних умов для одужання пацієнта. Регулярно повинна проводиться вологе прибирання палати, зміна постільної білизни. У приміщенні повинно бути тихо і спокійно, так як сон – це важливий момент одужання. Таким чином, будь-які сестринські процеси при пієлонефриті та їх принципи концентруються не тільки навколо мінімізації негативного впливу зовнішніх подразників, але і навколо забезпечення максимального комфорту. Сестринський процес і дієта
Для медсестри вкрай важливо стежити за дотриманням пацієнтом принципів правильного харчування. При гострому і хронічному пієлонефриті хворому призначається спеціальна дієта – стіл №7 (7а, 7б), яка полягає в зниженні кількості щоденно надходить в організм кухонної солі (до 6 г) і білка (до 70 грам). Обмежується і добовий обсяг випивається рідини – кількість надійшла рідини повинна дорівнювати кількості виділеної.
Сестринський процес при гострому пієлонефриті у дітей, як і у дорослих полягає в забезпеченні пацієнтів дробовим харчуванням в стаціонарі (4-6 разів на день). Особливу увагу медсестра повинна приділяти страв і продуктів, які вживає хворий. При пієлонефриті забороняється споживати у великих обсягах солесодержащие продукти: різні соління, копченості, консерви, соуси і приправи. Бажано звести до мінімуму кількість використовуваних в стравах жирів, також потрібно віддавати перевагу нежирному м'ясу та рибі. Особливості догляду за літніми людьми та дітьми
Сестринський процес при пієлонефриті у літніх має свої ключові особливості. Літні пацієнти не завжди в змозі самостійно харчуватися, виконувати гігієнічні процедури, ходити в туалет. Тому медсестрі у разі наявності у хворого певних проблем із здійсненням рухових процесів слід надавати всіляку підтримку. Це може бути годування з ложки, протирання обличчя вологою серветкою, допомога в вмиванні і підмиванні при напівпостільному режимі.
Також особливу увагу при догляді за літніми пацієнтами медсестрі слід звернути на регулярне вимірювання показників життєво важливих функцій: температури тіла, частоти пульсу і в особливості артеріального тиску. Для знаходження хворого в стані гіпертензії - підвищеного артеріального тиску - в сукупності з гематурією може закінчитися розвитком ниркової недостатності.
Сестринський процес при пієлонефриті у дітей також має свої особливості. Велику роль тут відіграє грамотна організація дозвілля, без якої маленький пацієнт може відчувати себе незадоволеною, перебувати в пригніченому стані, що негативно позначиться на продуктивності лікування. Тому медсестра повинна провести бесіду з батьками дитини, попросити їх принести улюблені іграшки, книжки, розмальовки – все те, що може його розважити і підбадьорити. Здійснення медикаментозного лікування
Після того як лікар зробив всі необхідні вказівки і виписав необхідні препарати, однією з найважливіших завдань медсестри є здійснення медикаментозного лікування пацієнта. Також в її завдання входить збір аналізів (загальний збір крові та збір крові на біохімію), попередження хворого про прийдешні обстеженнях, в тому числі і інформування про правильному їх проходження (не їсти за 8 годин, використовувати очисні клізми тощо).
Лікування пієлонефриту проводиться за допомогою антибактеріальних препаратів та уросептиків, які запобігають запалення в нирках. При наявності болю можуть також використовуватися знеболюючі та спазмолітичні препарати. Сестринський процес при гломерулонефриті та пієлонефриті полягає у забезпеченні пацієнтів лікарськими препаратами. Щодня медсестра видає потрібну кількість виписаних препаратів, а також регулярно робить внутрішньовенні і внутрішньом'язові ін'єкції антибактеріальних та інших препаратів. Крім усього іншого медсестра повинна попередити хворого про можливі побічні ефекти від прийняття ліків і терміново повідомити лікаря, якщо вони дійсно виникли. Оцінка сестринського догляду
Після завершення періоду лікування настає останній, п'ятий етап сестринського процесу при хронічному пієлонефриті і при гострій його різновиди – фінальна оцінка догляду, наданої медсестрою в стаціонарі. Для виставлення об'єктивної оцінки догляду необхідно порівняти бажані результати при виписці з наявними, де важливу роль відіграє сама реакція пацієнта. Його поведінку, слова, сказані щодо продуктивності лікування, і результати контрольних аналізів використовуються в якості оціночних критеріїв.
Зазвичай в день виписки з стаціонару короткострокові цілі, поставлені сестринським персоналом, вважаються виконаними. Пацієнт виписується в задовільному або хорошому стані. Закінчення здійснення сестринського процесу при хронічному пієлонефриті супроводжується оформленням выписного епікризу. У ньому докладно описані проблеми пацієнта до лікування, що з'явилися під час лікування і мали місце після наданої допомоги. Після виписки з лікарні пацієнт деякий час спостерігається дільничною медсестрою і лікарем-нефрологом, які займаються виконанням довгострокових цілей – реабілітацією, недопущенням рецидивів і т. д. Загальний висновок
Пієлонефрит є серйозним інфекційним захворюванням нирок, яке в більшості випадків вимагає госпіталізації та лікування в умовах стаціонару. Гостра його різновид небезпечна тим, що існує ймовірність її трансформації в хронічну, що, однак, трапляється рідко при належному лікуванні та догляді. Захворювання схильні всі: і діти, і дорослі, і літні люди. Часто пієлонефрит розвивається на тлі утруднене відходження сечі, що пов'язане з каменями в нирках і простатитом, а також на тлі попадання інфекції в сечовивідні шляхи.
При пієлонефриті сестринський процес є вкрай важливою умовою лікування в стаціонарі. Він складається з п'яти етапів, перші два з яких полягають у комплексному обстеженні та діагностики пацієнта, а також бесідах з ним і його родичами щодо майбутнього лікування. Два наступних етапи являють собою безпосередньо сестринський догляд, який проявляється в інформуванні хворого про майбутніх аналізи і обстеження, проведення ін'єкцій і різних процедур, в тому числі і гігієнічних. Останній, п'ятий етап є етапом фінальної оцінки сестринського догляду, яка виставляється на основі реакції хворого на лікування і результатів контрольних аналізів і обстежень. Після виписки з лікарні пацієнт спостерігається лікарем-нефрологом. Автор: Антон Шевчиків 15 Серпня, 2018
Категория: Здоровье
Сестринський процес при пієлонефриті у дітей і дорослих: етапи і принципи